Холодок

Холодок або Аспарагус (Asparagus)

Українська назва цієї рослини: холодок. Інша назва цієї рослини: аспарагус.

Холодок (Aspаragus) – рід рослин родині Холодкові (Asparagaceae). В природних умовах спаржа росте в: Європі, Середземномор'ї, Індії, Австралії, Південній Америці. Налічується близько 300 видів. У флорі України, також, можна зустріти представників роду Холодок (Aspаragus).

P.S. На жаль, в Червону книгу України занесений: Холодок Палласа або холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz. = A. brachyphyllus auct. non Turcz.). Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Опис

Одні види спаржі – трави, інші – напівчагарники. Квітки дрібні, на вигляд невиразні, роздільностатеві. Спаржа – дводомна рослина. Плід: ягода кулястої форми з 1-3 насінинами. Насіння велике, чорного кольору. В більшості видів спаржі ягода червоного кольору, пізніше чорніє. Листя редуковане, однак є численні зелені голкоподібні гілочки – кладодії, що виконують функції листя.

Верхні частини (близько 20 см) паростків деяких видів спаржі в вареному вигляді використовуються в кулінарії і вважаються делікатесом. Наприклад: спаржа лікарська або холодок лікарський (Asparagus officinalis), холодок коротколистий (Asparagus brachyphyllus Turcz.), холодок кільчастий (Asparagus verticillatus L.).

Спаржу вирощують в саду і як декоративну рослину.

На території України найбільш часто вирощують такі види спаржі як:

Спаржа лікарська або холодок лікарський (Asparagus officinalis) – найбільш поширений вид в природних умовах. Батьківщина рослини: Західна, Центральна і Східна Європа, Кавказ. Спаржа лікарська це трав'яниста багаторічна рослина 50-150 см заввишки. Має прямі, гладкі стебла. Квітки дрібні, білувато-зеленого кольору, на тонких, зігнутих квітконіжках. Плоди: червоні ягоди кулястої форми (0,8 см в діаметрі). Цвітіння: червень-липень. Спаржа лікарська широко культивують як харчову (молоді пагони в вареному вигляді їстівні) і як декоративну рослину.

Спаржа кільчаста або холодок кільчастий (A. verticillatus L.) Батьківщина рослини: від Балкан до Ірану. Спаржа кільчаста – багаторічна рослина до 200 см заввишки. Квітки дрібні, до 0,4 см в діаметрі. Молоді пагони спаржі мутовчастої в вареному вигляді їстівні. Вирощується як декоративна, харчова.

Спаржа тонколиста або холодок тонколистий (A. tenuifolius L.) Батьківщина рослини: Україна (деякі області), Середня та Південна Європа, Мала Азія. Спаржа тонколиста це багаторічна трав'яниста рослина 30-100 см заввишки. Має прямі, гладкі стебла. Квітки дрібні, білого кольору з зеленою смужкою на кожній долі оцвітини. Плід: велика ягода до 1 см в діаметрі. Молоді пагони спаржі тонколистої в вареному вигляді їстівні. Вирощується як декоративна, харчова.

Спаржа (A. neglectus Kar. Et Kir.) Батьківщина рослини: гори Середньої Азії, Північно-Західного Китаю, Афганістану. Спаржа (A. neglectus ) це один з найкрасивіших видів. Ця рослина має прямі, зверху зазвичай звивисті стебла до 150 см заввишки.

Спаржа (А. oligoclonos Maxim.) Батьківщина рослини: Далекий Схід, Китай і Японія. Спаржа малогілляста схожа на спаржу лікарську, але має більш декоративний вигляд. Ця рослина має прямі, злегка шорсткі стебла, 40-80 см заввишки.

Спаржа папоротникова (A. filicinus Buch.-Ham.) Батьківщина рослини: Гімалаї, гори Ассама і Південно-Західного Китаю. Стебла прямі або злегка звивисті, гладкі, трав'янисті до основи. Квітки дрібні, воронкоподібні, зеленуватого кольору (тичинки і маточка білі). Ягода близько 0.4 см в діаметрі.

Спаржа (A. polyphyllus Stev.) – рослина 30-50 см заввишки. Батьківщина рослини: Східна Європа, Сибір, Кавказ, Казахстан. Ця рослина дуже схожа на спаржу лікарську, але має ряд відмінностей: сизувато-зелене забарвлення, висота рослини 30-50 см, сплюснуті стебла.

Спаржа шоберієподібна (A. Schoberioides Kunth) – рослина 40-120 см заввишки. Має трав'янисті стебла. Ягоди червоного кольору. Батьківщина рослини: Далекий Схід, Китай і Японія.

Спаржа персидська (A. persicus Baker) – рослина із стеблами до 4 м завдовжки.

Агротехніка

Місцерозташування: сонячне. Спаржа це світлолюбна рослина, однак може рости і в легкій півтіні. На одному місці спаржа може рости до 10-15 років.
Грунт: пухкий і поживний грунт. Не виносить перезволоження і кислий грунт.
Догляд: спаржа має поверхнево розташоване коріння, тому щоб їх не пошкодити, прополку або розпушування потрібно робити обережно.
Восени пожовклі пагони зрізають біля самої поверхні грунту. Молоді рослини спаржі можуть потребувати укриття на зиму, а дорослі рослини – морозостійкі і зимують добре.
Розмноження: діленням куща і насінням. Кращий час для посіву березень-квітень. Кущі можна ділити і пересаджують навесні або восени. Часто спаржу вирощують розсадою. Старі, розділені кущі приживаються важко.
Особливості рослини: Спаржа – дводомна рослина. Більш декоративне значення мають жіночі рослини, так як восени вони мають ягідки.