Хоста "Сам енд Сабстенс" (Hosta "Sum and Substance")

Родина: Холодкові (Asparagaceae). Раніше був включений у родину Лілійні.

Рід: Хоста (Hоsta).

P.S. Раніше рід був більше відомий під назвою Функія (Fúnkia).

Історичний ареал хост – Східна Азія (Корея, Китай, Японія), південний захід Далекого Сходу, Сахалін і Курильські острови.

Цікаво знати!

Свою першу назву хоста отримала на честь австрійського ботаніка і лікаря Ніколауса Хоста (1761-1834), а другу (функія) – на честь німецького ботаніка Генріха Функа (1771-1839).

Умови та посадка лілійника.

Хоста відома в першу чергу як тіньовитривала рослина. Але в глухий тіні вона відчуває себе не дуже добре. Кращим варіантом для її вирощування в саду буде ділянка, затінена в другій половині дня. Найбільш вимогливі до освітлення сорти з різнокольоровим листям, і це потрібно обов'язково брати до уваги, підбираючи для них місце в саду. Інакше різнокольорове листя зблідне або стане зеленим. Хостам з блакитним листям краще затінення. Хости з жовтим, золотистим і білим - більш стійкі до сонячного світла. Потрібно пам'ятати, що форми з блакитним листям зеленіють на дуже освітлених ділянках або в глухій тіні. Блакитний колір листя збережеться у рослин, висаджених у світлій півтіні або на затінених після обіду ділянках. Золотистолистні форми краще розвиваються в місцях, де сонце буває кілька годин вранці та кілька - увечері. На сонячній ділянці золотисті листя вигорають. У тіні вони будуть значно блідішими або взагалі втратять золотисте забарвлення і стануть зеленими. На сонячних ділянках висаджують види, у яких найбільш щільні листя. Вони краще переносять сонячне освітлення. Потрібно також знати, що хости з ніжними тонким листям краще розвиваються на затінених ділянках, де сонце освітлює рослини близько 5 годин. І навпаки, хости з щільними шкірястим листям добре відчувають себе на сонці протягом усього дня.

Хоста може рости без пересадки на одному місці до двадцяти років, і з кожним роком буде тільки красивішою. 

Земля хостам потрібна волога, багата на гумус, нейтральна або слабкокисла, з гарним дренажем. Не люблять хости тільки пісок і важку глину.

Якщо хоста росте в родючій землі, то її можна не підживлювати три-чотири роки. Основне підживлення для хост – перегній і компост, які вносять восени у вигляді мульчі.

Після того, як квіти зів'януть, квітконоси необхідно видаляти. У вересні починається підготовка хост до періоду спокою. У цей же час квітникарі розсаджують хосту. Спочатку за півгодини до розсадження потрібно добре полити ділянку, на якій доведеться працювати. Потім кущі викопують і розділяють таким чином, щоб кожна частина мала одну або більше листяних розеток. Закопуючи на ту саму глибину, на якій була материнська рослина. Коріння хост розростається горизонтально, тому ямки мають бути широкими. Після посадки рослину потрібно перший час рясно поливати. Закінчити процес поділу і розсаджування хост потрібно до середини вересня, щоб «новачки» встигли пустити коріння на новому місці до приходу осінніх холодів. На вкорінення молодим хостам знадобиться чотири тижні. З весни ці частки поділеного куща почнуть розростатися досить швидко: за два або три роки вони стануть дорослими великими рослинами.