Півонія "Кейлі Енн" (Paeonia "Kayleigh Аnn")
Родина: Півонієві (Paeoniaceae). Родина має єдиний рід - Півонія (Paeonia).
Рід: Півонія (Paeonia).
P.S. Synonym: Paeonia lactiflora, Paeonia albiflora, Paeonia Chinensis.
P.S. Півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora). Синонім - півонія білоквіткова (P. albiflora) частіше застосовується в зарубіжних публікаціях. Іноді в деяких каталогах і старих виданнях зустрічається синонім півонія китайська (P. Chinensis) - історична назва, що нагадує, що ці півонії потрапили в Європу з Китаю.
Цікаво знати!
Сорти від півонії молочноквіткової найчисленніша група - найбільш типові і знайомі нам півонії. Зазвичай великі, махрові. Але в цій групі присутні півонії і з усіма іншими формами квіток, перш за все з японською. Терміни цвітіння, в порівнянні з іншими групами, пізні. Сорти півонії молочноквіткової відрізняються життєстійкістю і довголіттям.
Сорти гібридні - отримані від міжвидової гібридизації трав'янистих півоній. Таких комбінацій дуже багато. Найчастіше це гібриди між півонією молочноквітковою і півонією лікарською (P. officinalis). Гібриди цього типу відрізняються привабливими чистими яскравими рожевими і червоними кольорами. Більшість з них є з простими і напівмахровими формами квітів, але є й махрові сорти. Починають цвітіння і завершують його майже на тиждень раніше півоній молочноквіткових. На одному місці можуть успішно рости до 10 років.
Гібриди від півонії молочноквіткової і півонії тонколистої (P. tenuifolia) мають просту форму квітки насиченого червоного кольору, невеликі розміри куща, незвичайні дрібно розсічені листя. Цвітуть з початку червня.
Гібриди від півонії молочноквіткової і кавказьких видів півоній відзначаються найбільш ранніми термінами цвітіння - з кінця травня. Квітки простої форми, від білих і кремово-жовтих до рожевих.
В останні роки з'явилися сорти, що відносяться до міжсекційних гібридів. Це результат схрещування між трав'янистими і деревовидними півоніями (Іто-гібриди). Мають ознаки тих і інших. Найцікавіші - сорти зі стійким жовтим забарвленням. Поки ще мало поширені і недостатньо вивчені.
Видові півонії. Мальовничі й різноманітні. Серед найбільш популярних рано квітучі види півоній кавказької флори - півонія великолиста (P. macrophylla), півонія Млокосевича (Р. mlokosewitschii), півонія незвичайна (P. anomala) - Мар'їн корінь, півонія тонколиста (P. tenuifolia).
Термін життя гібридних півоній, що походять від півонії лікарської, обмежується 7-10 роками. Потім їх слід поділити і посадити на нове місце. Сорти півонії молочноквіткової і дикорослі види залишаються здоровими і рясноквітучими набагато довше, 25 - 30 років, а деякі і 100 років, при хорошому догляді.
Корисно знати!
При покупці півоній найважливіше завдання - це вибір сорту! Вибір сорту буде залежати від мети вирощування, можливості придбати посадковий матеріал і матеріальних можливостей. Так як посадковий матеріал недешевий, спочатку треба визначитися з цілями його вирощування. В основному півонії куплять для окраси саду, для продажу посадкового матеріалу, для реалізації букетів, для колекції (досвідчений колекціонер знає, що шукає і прискіпливий у виборі, тут коментарі зайві бо у кожного своя система колекції). Ще раз зважте всі ваші конкретні цілі і обставини і приймайте рішення: що мати, а з чим почекати, або відмовитися взагалі.
Кожна з цих цілей вимагає особливої агротехніки (не порушувати правила посадки) і підбір відповідних сортів. Вибираючи певний сорт півонії, обов'язково треба дізнатися родовід вподобаного сорту: від яких видів він виник. Такі відомості наводяться в серйозних каталогах і книгах по півоніям. Родоводом визначаються найважливіші якості сорту: загальний вигляд рослини протягом сезону, терміни і рясність цвітіння, життєздатність, довголіття, особливості агротехніки.
Для окраси саду підійдуть так звані універсальні сорти півоній, у яких компактні кущі, досить довгі стебла, яскрава палітра кольорів. Придатні всі сорти півонії молочноквіткової і багато видових півоній. Півонія молочноквіткова відзначається довголіттям, відносною невибагливістю і високою декоративністю куща з весни до осені.
Для вирощування зрізочного матеріалу потрібно підбирати спеціальні зрізочні сорти, у яких довгі стебла і рясне цвітіння. Підвищеним попитом користуються сорти з махровими трояндоподібними квітами та з густо-махровими формами чистих однотонних забарвлень, з ранніми і пізніми термінами цвітіння.
Для вирощування посадкового матеріалу треба вирощувати сорти, які користуються великим попитом. Не секрет, що рідкісні особливо модні сорти мають серед колекціонерів високу ціну та й дістати їх буває важко.
Умови та посадка трав'янистих півоній.
Півонії трав'янисті належать до довгоживучих рослин, які не вимагають частої пересадки або поділу куща. На одному місці вони можуть рости багато років і навіть десятиліттями. Тому місце для цієї рослини вибирають ретельно, щоб не довелося зайвий раз її пересаджувати. Найбільш придатними будуть сонячні куточки саду або ділянки з розсіяною напівтінню.
Трав'янисті півонії невибагливі і ростуть практично на будь-яких грунтах, але краще їх садити на багатих суглинках, заправлених гумусом. На такому грунті, ці багаторічні квіти в саду виглядають гарними, розвивають багато квітконосів, стебла виростають міцнішими. Треба пам'ятати, що півонії погано переносять високе залягання грунтових вод, їх товсті кореневища починають гнити у перезволоженому грунті, тому під час вибору місця для посадки переконайтеся, що ваші посадки не будуть затоплюватися весняним паводком.
Садити і пересаджувати півонії можна тільки восени. У перший рік після посадки рослини, як правило, не цвітуть, виглядають ослабленими, а кількість стебел не перевищує 1-2. У більшості випадків не страшно, якщо і на другий рік рослини не зацвіли або цвітуть неповноцінно. Просто вони ще не досягли зрілості. Набагато важливіше, щоб на другий рік рослини виглядали здоровими і значно додали у розвитку в порівнянні з першим роком: число стебел повинно збільшитися до 3 - 6. Відзначено, що міжвидові гібриди випереджають у розвитку сорти півонії молочноквіткової і вже на другий рік часто зацвітають.
Півонії можна ділити з 3 - 4-річного віку за умови, що вони вже нормально цвіли, число стебел перевищило 7 і стебла ростуть не пучком з однієї точки, а займають певну площу діаметром не менше 7 см. Остання умова - свідчення того, що кореневище досить розвинене і може бути поділено на кілька частин. У середній смузі оптимальний час для цього - з середини серпня до третьої декади вересня. У викопаного куща зрізають стебла на висоті 10 см. Коріння обмивають водою і залишають в тіні на кілька годин, щоб вони втратили крихкість і не ламалися при розподілі. Стандартна посадкова одиниця - кореневий живець з 2-3 бруньками відновлення і частиною кореневища розміром 10-15 см. Більші живці приживаються гірше, а більш дрібні потребують додаткового догляду. Безпосередньо перед посадкою живці дезінфікують протягом півгодини в темно-рожевому розчині перманганату калію або в настої часнику, а потім на 8-12 годин занурюють у розчин гетероауксину (1 таблетка на 10 л води). Коли корінь обсохне, зрізи затирають товченим вугіллям. Живці корисно також вмочити в глиняну бовтанку з додаванням мідного купоросу (1 столова ложка на відро води).
Підготовлений кореневий живець садять в ямку на піщану подушку. Зверху засипають городньою землею так, щоб над бруньками її шар був не більше 5 см, і рясно поливають.
Перші 2 роки півонії нарощують кореневу систему, тому треба набратися терпіння і не давати їм цвісти. У перший рік обов'язково відщипують всі бутони, на другий можна залишити лише один. Коли він лопне, його зрізають якомога коротше і ставлять у воду, щоб розглянути квітку. Однак перше цвітіння може виявитися не характерним для даного сорту. Відповідність сорту квітки у півоній з'являються тільки на третій рік і навіть пізніше.