Ваточник м’ясо-червоний (Asclepias incarnata)

89,95 грн.

Товар в наявності

Ваточник м’ясо-червоний (Asclepias incarnata) або шовчина

Ваточник мясо-красный (рос.)

P.S. Тканини рослин виділяють отруйний молочний сік, здатний викликати подразнення шкіри, особливо за одночасного впливу сонячних променів.

Багаторічна трав'яниста рослина до 100 см заввишки, при ширині 50 см. Стебла гіллясті, облистнені. Листя прості, розташовані супротивно, злегка волосисті, широколанцетні, темно-зелені. Квіти радіально-симетричні, з пятидольною чашечкою, рожево-пурпурові з приємним ароматом, зібрані у парасолькоподібне суцвіття 8 см в діаметрі. Цвіте в червні-липні 30-35 днів. Плоди листянки. Під час дозрівання листянки лопаються, відкриваючи насіння з білими пухнастими волосками. Завдяки волоскам насінини легко розлітаються. Якщо відірвати частинку листка або надломити стебло ваточника, з'явиться молочний сік, який містить невелику кількість каучуку, ще й сильні ефірні олії. Росте досить компактним кущем, з кожним роком збільшуючи кількість пагонів. На одному місці ваточник можна вирощувати до 10 років.

Призначення рослини: для посадки окремими групами. Ваточник цікавий як оригінальна рослина з незвичайним суцавіттям, хоча і непомітним забарвленням. Рослина з тонким ароматом.

USDA зона: 3-9.

Опис

Ваточник м’ясо-червоний (Asclepias incarnata)

Родина: Барвінкові (Apocynaceae).

Рід: Ваточник (Asclepias).

Ваточник м’ясо-червоний поширений у східних та центральних районах Північної Америки.

Цікаво знати!

У культурі з 1635 року.

Назву рослина отримала по імені бога лікування Асклепія або Ескулапа (грецьке - Asclepios, латинське - Aesculapus), за лікарські властивості його видів. Дозрілі насіння ваточника вкриті волокнистим ватоподібним пухом, за що рослина і отримала свою другу назву - ваточник.
Вперше ваточник потрапив в Європу в XVII столітті як технічна культура і швидко поширився у Франції, в Німеччині і в інших європейських країнах.
Спочатку з стебел робили волокна для грубих тканин, мотузки, набивання для меблів та м'яких іграшок. Пізніше чубчики ваточника йшли на виготовлення кіноплівки, різноманітних рятувальних засобів, так як чубчики практично не змочуються водою. Волоски чубчиків додавали при виготовленні шовкової, бавовняної, вовняної та інших пряж, і з цих "сумішей" виходили дивно красиві, блискучі тканини, але, на жаль, не міцні. У деяких випадках волоски чубчиків використовували замість вати.
Пробували з ваточника отримувати каучук, так як в його соку були виявлені компоненти каучуку і смоли. Йшов час, розвиток промислових технологій призвів до появи високоякісного каучуку. І до ваточника як до сировини втратили інтерес. Але він залишився в основному як дикоросла рослина у флорі культивувавших його країнах.

Корисно знати !

Місцезростання: добре розвиваються на відкритих ділянках, але виносить затінення.

Грунт: будь-який окультурений грунт, бажані родючі слабокислі суглинки. Ваточник м’ясо-червоний вологолюбивий.

Розмноження: діленням та насінням. Ділять переважно навесні або в другій половині літа. Пересадку переносить добре.

Відгуки