Серед талого снігу крізь землю пробивається один з перший вісників весни – пролісок. Пролісок це красива невисока цибулинна рослина. В основному пролісок має квітки блакитного кольору. Однак зустрічаються види і гібридні сорти з квітками білого, рожевого і фіолетового кольорів. Залежно від виду пролісок цвіте навесні або восени.
Більшість видів пролісків – ранньовесняні медоноси. Цінність цих рослин полягає в тому, що вони зацвітають одразу ж після танення снігу. Напевно, саме тому в народі ці рослини називають блакитний підсніжник, проте це не так. З ботанічної точки зору це різні рослини: підсніжник і пролісок належать до різних родів і родин. Підсніжник відноситься до роду Підсніжник або Галантус на латині (Galаnthus) родини Амарилісові (Amaryllidaceae).
Проліски (Scilla) – рід багаторічних цибулинних рослин родини Холодкові (Asparagaceae). Латинська назва проліски - Scilla походить від давньогрецького skilla. Так називалася "морська цибуля" або ургінея приморська (Urginea maritima) - рослина, яку раніше відносили до цього роду, а згодом віднесли до іншого. А латинська назва Scilla залишилося за пролісками.
Представники роду проліски (Scilla) поширені в помірних і тропічних областях Землі: в Європі, Азії, Африці, Північній і Південній Америці. Середземноморські види проліска – рослини з тривалим періодом вегетації. Зазвичай вони зацвітають після появи листя приблизно на початку літа. Євразійські види проліска – рослини з коротким періодом вегетації. Вони ефемероїди, тобто рослини, які після цвітіння зникають до наступної весни.
Відомо близько 90 видів проліски, з яких в Україні зростає 3:
Пролісок дволистий або проліска дволиста (Scilla bifolia) – цвіте навесні, зростає в Карпатах, гірському Криму, в Лісостепу, рідше на Поліссі.
Це типовий вид роду пролісок (Scilla). Цвіте в березні - квітні. Зазвичай має два листка лінійної форми 5-20 см завдовжки, які з'являються одночасно з суцвіттями. Стрілка-квітконіс довше листя, до 30 см довжиною, вона закінчується гроновидним суцвіттям з 1-10 квіточками. Проліска дволиста – ефемероїд.
P.S. Проліска дволиста (Scilla bifolia L.) занесена в Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Києва. Цей список містить перелік видів рослин, що є рідкісними або перебувають під загрозою зникнення на території Києва, але не занесені до Червоної книги України.
Проліска поникла або сибірська (Scilla sibirica) – цвіте навесні, росте в Поліссі, в Лісостепу і Степу, переважно на Лівобережжі.
За морфологічним ознаками проліска поникла близька до проліски дволистої. Цвіте в березні - квітні. Зазвичай має кілька листів. Проліска поникла - ефемероїд. З XVIII століття проліска поникла широко використовується в декоративному садівництві.
P.S. Незважаючи на назву "проліска сибірська" ця рослина в Сибіру не зустрічається. Помилкову назву "сибірська" цій рослині було дано при описі цього виду.
Пролісок осінній або проліска осіння (Scilla autumnalis) – цвіте восени, зростає в степах на Півдні України і в Криму, де росте на трав'янистих схилах, на сухих кам'янистих пагорбах.
Легенди про пролісок
Існує велика кількість легенд пов'язаних з пролісками. Ось дві з них:
Давно це було. Українська дівчина Катря втекла з турецької неволі, отруївши варту відваром болиголова. Ховалася, боялась: знала, якщо її зловлять, чекає на неї страшна розправа.
Повернувся незабаром султан з походу і, дізнавшись про все, розлютився: звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Багато днів тривала погоня, і все ж наздогнали яничари дівчину, нікуди їй подітися. Обняла Катря кущик сухої торішньої трави і почала благати: "Матінка моя земля! Не дай загинути! Не дай басурманам знову повернути мене в полон. Краще розступися, земля, і навічно прийми мене до себе! Миліша смерть на батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!" Почула матінка-земля ті благання. Раптом голі кущі покрилися зеленим листям і виросли квіти синього кольору, як у Катрі очі, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину, про її невгамовне прагнення до свободи. І назвали їх синьоокими підсніжниками.
Ще легенда про пролісок:
Давним-давно Пирятин захищав Київ. Час від часу на нього набігали половці і татари, тому поселенці жили в замку, оточеному з усіх боків водами і болотами річки Удай. В поле орати, сіяти, снопи в'язати виходили всі озброєні.
Жила в місті красуня, яка славилася вмінням шити на полотні дивні візерунки. А ще вона мала сині очі, як небо весною. І звалася вона Проліс.
Якось раз пішла дівчина з подругами на острів рястом помилуватися, пташок послухати. Захопившись, не помітила, як половці підійшли до міста. Негайно вона послала подруг сповістити про небезпеку, а сама побігла вглиб. Вороги за нею. Довго водила Проліс переслідувачів по нетрях, знемоглася. Ось-ось її наздоженуть. Тоді хоробра дівчина підійшла до болота і закричала:
- Прощайте, мої рідні! Нехай згинуть вороги!
І кинулася в болото, а половці за нею. Так і зникли всі нападники. А на ранок весь острів, як килим, був покритий небаченими досі квіточками синього кольору, як у Проліс очі. І назвали їх пролісками.
Місце в саду і агротехніка
Пролісок це красива і морозостійка рослина, як в природі так і в культурі. Ці рослини вирощують для озеленення (на газонах, клумбах) та для вигонки (в теплицях), наприклад, для зрізу на маленькі букетики. Найкраще проліски ростуть в легкій тіні під різними листяними деревами. Проліски можуть бути прикрасою альпійської гірки. Також їх можна висаджувати групами на газоні або задекорувати пристовбурні круги землі під деревами.
Розмноження: насінням (восени) або поділом в кінці вегетаційного періоду.
Проліска – невибаглива рослина. Добре росте на освітлених і тінистих місцях, любить пухкий і вологий грунт (але не любить застою води та важкої глинистої землі). Багато видів розмножуються самосівом. Якщо грунт рослині добре підходить, на одному місці проліска буде рости десятки років.
Автор: prolisok.com.ua